-----------------------------------------------------------------------------
15.05.2020
з 10.00 до 11.00
Контрольна робота складається з 14 завдань. 12 тестових запитань по 0,5 б. 13 завдання - відновіть текст уривку романа М.Зузака "Крадійка книжок"( записати в рядок 6 пропущених слів)- 3 бали (2 слова- 1 бал). Далі творче завдання за бажанням - відповідь на запитання - 7 лаконічних речень - 3 бали.
https://www.google.com/url?q=https://docs.google.com/document/d/1W6O_f4B1n1zQPQhgPoLNuHfr-Pl6OlTqmOEjGCo4Syg/edit&sa=D&ust=1588974110095000
----------------------------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------------------------
08.05.2020
Ідеї людяності, добра, порятунку, життя й культури. Книга як символ збереження духовності в жорстокому світі.
⏩Екранізація книги
Завдання: підготуватися до контрольної роботи.
Подумати над запитаннями: Якою була сила слова (книги, художньої літератури) у Другій світовій війні (за твором М.Зузака "Крадійка книжок")
Якою вона є ,на вашу думку, у просторі цифрових технологій ХХІ століття?
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
02.05.2020
Викриття згубного впливу нацизму у творі Маркуса Зузака "Крадійка книжок". Специфіка форми оповіді. Образи "маленьких людей", які опинилися в умовах фашиської системи.
НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ: опрацювати матеріал підручника - сторінки 185-188; прочитати роман "Крадійка книжок";проаналізувати додаткову інформацію вчителя
⏩Біографія М.Зузака
⏩Експрес-урок
⏩Буктрейлер на книгу Маркуса Зузака "Крадійка книжок"
⏩Текст
Завдання: читати і знати текст
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
24.04.2020
Відображення сучасних соціальних, психологічних, етичних проблем у творі Хуліо Кортасара "Менади"
Заголовок твору багато про що говорить читачу.
Зрозуміло, що в оповіданні йтиметься про театр, мистецтво, адже менади -
це персонажі грецької міфології, супутниці бога Діоніса. Під час
святкувань на честь Діоніса зародилися театральні вистави. Звісно,
сьогоднішні театри не схожі на еллінські амфітеатри, та суть залишилася
незмінною: це місце, де публіка зустрічається з Мистецтвом. Крім того,
назва твору провіщає криваві події, адже грецькою «Μαιναδες» у перекладі
означає «безумна, скажена, навіжена». Новочасні «менади» в оповіданні
вбивають диригента, як колись в Елладі приносили в жертву Діонісу цапа.
Тут доречно також нагадати, що й Орфея розірвали саме менади (вакханки).
Якою ж була програма того трагічного ювілейного концерту, про який ідеться у «Менадах»?
Кортасар
був інтелектуалом, дуже добре обізнаним у музиці й театральному
мистецтві, тож випадковостей тут немає. Концертна програма, яку слухали
герої оповідання, є еклектичною, тобто містить твори різноманітних музичних напрямів і стилів.
Фелікс Мендельсон (1809-1847) -
німецький композитор-романтик, тісно пов'язаний із класичними
традиціями. Його «Сон літньої ночі» створений до однойменної комедії В.
Шекспіра, має 11 частин і триває близько 40 хвилин. Найвідоміший
фрагмент «Сну...» - славнозвісний «Весільний марш».⏩ Ф.Мендельсон - Сон в летнюю ночь - скерцо
Ріхард Штраус (1864-1949) - німецький композитор і
⏩R. Strauss - Don Juan (I part)
⏩Дебюссі "Море"
Про що свідчить поєднання цих різнорідних музичних явищ?
Можливо,
диригент, знаючи смаки (чи несмак?) своєї публіки, прагнув догодити
слухачам. Можливо, публіка була лише на позір рафінованою і естетично
вихованою. Хай там як, але колективний психоз («масове шаління»)
Кортасар зобразив геніально! Навіть оповідач потрапив під уплив цього
«менадства», тобто колективного безуму. Він навіть шкодує, що не може
долучитися до здичавілих театралів, а лише спостерігає за цим усім
неначе збоку. Про те саме писав Йонеско в «Носорогах», коли Беранже за
мить до того, як прийняти своє екзистенційне (і єдино людське!) рішення:
«...Проти всіх я боронитимусь! Я остання людина і буду нею до самого
кінця! Я не здамся!», все-таки ледь не піддався колективному психозу
«оносороження»: «Шкода, я ніколи не стану носорогом, ніколи, ніколи».
Отже, бацила цієї схильності до колективного безумства, до «менадства»
(як вірус чуми) сидить у кожній без винятку людині й щомиті може
прокинутися? Так, це прочитується у підтексті, у «підводній частині
айсберга», тобто оповідання «Менади». Однак інакомовлення, алегоричність
і символізм становлять благодатне поле для інтерпретацій..Завдання: порівняйте твори Х. Кортасара «Менади» та Ґ. Гарсіа Маркеса «Стариган із крилами». Що в них спільного та відмінного?
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
18.04.2020
Фантасмогорична картина безумства натовпу в оповіданнях Хуліо Кортасара "Менади"
НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ: опрацювати матеріал підручника - сторінки 176-184; прочитати оповідання "Менади";проаналізувати додаткову інформацію вчителя
⏩ Експрес-урок. Х. Кортасар. "Менади"
⏩Audio-text . Х. Кортасар."Менади." Переклад Ю.Покальчука
⏩Текст "Менади"
Завдання: сторінка підручника запитання 9,11,18,19
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
17.04.2020
Формування мислеобразу трьох храмів як трьх складових людини. Милорад Павич новела "Дамаскин"
НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ: прочитати новелу "Дамаскин";проаналізувати додаткову інформацію вчителя
Особливе місце у творчості Павича посідає оповідання «Дамаскин».
Автор активно використовує факти візантійської та постві- зантійської культури (будівництво храмів по всіх християнських землях на зразок візантійських). Письменник дає можливість вибору шляхів читання твору на двох його «перехрестях» (у тому числі на комп’ютері). Це своєрідна гра з текстом і з читачем, «відмова від монопольного права автора на істину»
Цій новелі Павич недарма дав підзаголовок «Новела для комп’ютера та теслярського циркуля». На перший погляд, це несумісні речі. Але, намітивши вузлові точки, письменник пропонує читачам кілька варіантів послідовності прочитання глав, від вибору якої залежить фінал твору, подібно до комп’ютерної гри. А теслярський циркуль, зображений на прапорі зодчих, про яких ідеться в новелі, вони використовували як вимірювальний інструмент у будівництві. У насиченій метафоричним змістом новелі він водночас є символом виміру життєвого шляху героїв, вказівником напрямку цього шляху. Саме за допомогою теслярського циркуля героїня новели Атиллія Ніколич фон Рудная знайшла на карті дорогу до храму Введення, який для неї збудував зодчий Иован Лествичник. Хоча без внутрішньої духовної роботи, без сердечної доброти, без душевної чуйності їй навряд чи став би у пригоді цей інструмент.
Прототипами деяких персонажів є реальні історичні персонажі, відомі церковні діячі.
Історичний Іоанн Дамаскін — один з найвидатніших діячів християнської церкви, літератури і культури, духовний ватажок могутнього руху проти іконоборства, тобто заборони не лише поклоніння іконам, а й права на саме їх існування, прирівнювання їх до язичницьких ідолів. Іоанн Дамаскін захистив ікону, написавши три Слова «Проти супротивників святих ікон». Уже цим він засвідчив появу в стані іконошанувальників ватажка, ідеолога. Боротьба з іконоборством тривала ще понад століття і зрештою завершилася перемогою іконошанувальників, але першим бій прийняв і витримав саме Іоанн Дамаскін. Саме тоді він і заклав підвалини знаменитої теорії Священного образу, що поклала початок канонізації іконопису. Іоанн Мансур (що означає «переможний, саме таким було його успадковане ім’я») отримав прізвисько Дамаскін, тому що народився і довго жив у Дамаску, столиці Сирії, яка тоді вже була мусульманською, не залежною від християнської Візантії державою.
Милорад Павич не лише добре знав візантійську історію, релігію і культуру, а й сам писав вірші тією «візантійською» мовою, яку використовував історичний Дамаскін: «Я дуже любив писати вірші — літургійну поезію мовою наших древніх церковних переказів, мовою, яку, на жаль, уже ніхто не розуміє». Це теж позначилося на ідейно-художніх особливостях оповідання «Дамаскін».
Другий будівничий — Йован Лествичник. Звичайно, це ім’я теж аж ніяк не випадкове. Так звали видатного діяча православної церкви ченця Іоанна, названого за своєю головною працею «Лествичником». «Лествиця», тобто «драбина» — наскрізний символ важкого духовного сходження, що проходить крізь усю книгу.
⏩екст Милорад Павич — Дамаскин (скорочено)
⏩Милорад Павич «Дамаскин» Book Trailer
⏩ Презентація
Завдання: Складання графічного змісту оповідання
---------------------------------------------------------------------------------------------------------
11.04.2020
Милорад Павич. Утілення в оповіданні "Скляний равлик" рис постмодернізму.
НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ: опрацювати матеріал підручника - сторінки 171-175; прочитати оповідання "Скляний равлик";проаналізувати додаткову інформацію вчителя
⏩Експрес-урок . М. Павич. "Скляний равлик"
⏩Audio-text . Милорад Павич. "Скляний равлик."
Завдання: Код доступу 306465
Використати цей код, відкривши посилання join.naurok.ua
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 10.04.2020
Література постмодернізму: поняття постмодернізму, чинники розвитку в соціумі й культурі, принципи поетики, найяскравіші представники
НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ: опрацювати матеріал підручника - сторінки 163-170; проаналізувати додаткову інформацію вчителя
⏩ Експрес-урок . Постмодернізм
Завдання: конспект статті підручника у зошит.
Немає коментарів:
Дописати коментар