Застосування ігрових педагогічних технологій на уроках літератури
Сучасний урок – це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний викладач визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні. Я працюю над проблемою : « Засоби активізації розумової діяльності учнів за допомогою ігрових методик». Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога та учнів, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами змагання, безпосередності, природного інтересу. Визначальними при цьому є думки класиків педагогіки. А.Макаренко називав гру усвідомленою діяльністю, а радість гри – «радістю творчою», «радістю перемоги». В.Сухомлинський писав, що у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра... Вона входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „восьмим чудом світу”. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення – це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя і учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав’язується дітям, не викликає у них неприємних відчуттів. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного. Поняття "ігрові педагогічні технології" охоплює досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних дидактичних ігор. На відміну від ігор взагалі дидактична гра має істотну ознаку — чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності. Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання ігрових моделей навчання на нетрадиційних уроках. Так, ознайомити дітей з життєвим та творчим шляхом письменника допомагають такі нетрадиційні уроки: урок-портрет, урок - літературна вітальня, урок — мистецький салон, урок-екскурсія , урок-виставка та інші. В основі цих уроків — рольова гра. Учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників","генераторів ідей", "декламаторів", "читців", "бібліотекарів", "екскурсоводів" тощо. На етапі роботи з текстом твору можна запросити учнів на нетрадиційний урок з ігровим моделюванням твору, що вивчається. Так, наприклад, скласти характеристику образу Геркулеса (за романом Ж.Верна "П'ятнадцятирічний капітан") цікаво на уроці-розслідуванні "справи мганнги", на якому учні грають ролі слідчих детективного агентства. А розгляд проблеми торгівлі людьми ("П'ятнадцятирічний капітан") відбувається на уроці — міжнародній конференції з питань работоргівлі, де працюють різні комісії, що розглядають окремі аспекти проблеми (на основі тексту роману) та готують доповіді на конференцію. Обговорити романтику подорожей за твором Ж.Верна можна на уроці-засіданні Клубу мандрівників. На етапі узагальнення знань учням можна запропонувати пограти у командні та індивідуальні ігри-змагання за зразком відомих телевізійних ігор: "Що? Де?Коли?", "Розумники і розумниці", "Перший мільйон","Літературний дев'ятий вал", "О, щасливчик!", "Літературний брейн-ринг", "Щасливий випадок" тощо .
Отже, використання ігрових технологій — важливий аспект сучасного уроку літератури, оскільки гра - надзвичайно ефективний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.
Застосування ігрових педагогічних технологій на уроках літератури
ВідповістиВидалитиСучасний урок – це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний викладач визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні.
Я працюю над проблемою : « Засоби активізації розумової діяльності учнів за допомогою ігрових методик».
Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога та учнів, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами змагання, безпосередності, природного інтересу. Визначальними при цьому є думки класиків педагогіки. А.Макаренко називав гру усвідомленою діяльністю, а радість гри – «радістю творчою», «радістю перемоги».
В.Сухомлинський писав, що у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку.
Гра... Вона входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „восьмим чудом світу”.
Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення – це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя і учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав’язується дітям, не викликає у них неприємних відчуттів. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного.
Поняття "ігрові педагогічні технології" охоплює досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних дидактичних ігор.
На відміну від ігор взагалі дидактична гра має істотну ознаку — чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.
Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання ігрових моделей навчання на нетрадиційних уроках. Так, ознайомити дітей з життєвим та творчим шляхом письменника допомагають такі нетрадиційні уроки: урок-портрет, урок - літературна вітальня, урок — мистецький салон, урок-екскурсія , урок-виставка та інші. В основі цих уроків — рольова гра. Учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників","генераторів ідей", "декламаторів", "читців", "бібліотекарів", "екскурсоводів" тощо.
На етапі роботи з текстом твору можна запросити учнів на нетрадиційний урок з ігровим моделюванням твору, що вивчається. Так, наприклад, скласти характеристику образу Геркулеса (за романом Ж.Верна "П'ятнадцятирічний капітан") цікаво на уроці-розслідуванні "справи мганнги", на якому учні грають ролі слідчих детективного агентства. А розгляд проблеми торгівлі людьми ("П'ятнадцятирічний капітан") відбувається на уроці — міжнародній конференції з питань работоргівлі, де працюють різні комісії, що розглядають окремі аспекти проблеми (на основі тексту роману) та готують доповіді на конференцію. Обговорити романтику подорожей за твором Ж.Верна можна на уроці-засіданні Клубу мандрівників.
На етапі узагальнення знань учням можна запропонувати пограти у командні та індивідуальні ігри-змагання за зразком відомих телевізійних ігор: "Що? Де?Коли?", "Розумники і розумниці", "Перший мільйон","Літературний дев'ятий вал", "О, щасливчик!", "Літературний брейн-ринг", "Щасливий випадок" тощо .
Отже, використання ігрових технологій — важливий аспект сучасного уроку літератури, оскільки гра - надзвичайно ефективний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.